Голова Гостомельської громади Юрій Прилипко загинув, коли розвозив ліки та їжу жителям
Інформація про загибель голови Гостомельської громади Юрія Прилипка, яку два дні тому спростували, на жаль, виявилась правдою. Він загинув, коли разом із волонтерами розвозив їжу та ліки жителям громади. Його та двох волонтерів – Руслана Карпенка та Івана Зорю, застрелили окупанти.
Інформація про загибель голови Гостомельської громади Юрія Прилипка, яку два дні тому спростували, на жаль, виявилась правдою. Він загинув, коли разом із волонтерами розвозив їжу та ліки жителям громади. Його та двох волонтерів – Руслана Карпенка та Івана Зорю, застрелили окупанти.
Про це KV стало відомо із =AZWGaduX0uR3LN3yoZE240z-YKur-7zrED490UMVlx2zB3GZmeWrp8AdkHUqQvzSYsB9SziS5bCl8GI1mqdC0QWkxreb_vtVUbGuTzze6nV2bvW365Nhvile1RSGfgYkyiaP3Ie_vZgCEKhceceUbcgx&__tn__=%2CO*F]повідомлення Гостомельської селищної ради.
“Голова Гостомельської громади Юрій Ілліч Прилипко загинув, роздаючи хліб голодним і ліки хворим, втішаючи згорьованих і розраджуючи зневірених. За це його разом з побратимами Русланом Карпенком і Іваном Зорею застрелили окупанти. Помер, як жив. Кожен з нас не раз чув ці слова і здебільшого сприймав їх як чергову малозначущу ритуальну фразу. А даремно. Смерть оголює людську суть перед судом Всевишнього. Стирає все напускне, придумане, малозначуще, залишаючи найцінніше. Якщо, звичайно, воно є. У Прилипка було. Найчастіше його називали Іллічем. І вороги, і друзі. Він не був ні святим, ні праведним. Але він не був ні скнарою, ні пихатим чи зарозумілим. Міг і на три букви послати, але нікому, ніколи не відмовляв у допомозі. І друзям і недругам, якщо бачив, що це дійсно таки необхідно. Він був Іллічем, якого любили чи недолюблювали, але кожен знав, що у найскрутнішу хвилину не відштовхне і не відмовить. Ніхто його не змушував іти під кулі окупантів. Міг як і сотні інших пересидіти в погребі. І хто б дорікнув!? Але на нього чекали, на нього сподівалися, в нього вірили. І він зробив свій вибір. Помер за громаду, помер за Гостомель, помер як герой. Вічна пам’ять і наша вдячність. З огляду на ситуацію, неможливо запросити на поховання, просто згадайте і помоліться”, – написали у селищній раді.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також у селищній раді =AZUeRXRaUoDVUL0TwSBpiEHkQIbBQZfOb0uP8p50cNQvMBuj_eCHhmoNvTIxJHwps4HXWVw6VZqmElf8Fip7MEVXL5a3nFeIjwyuLafpuu7uRW3Wvo5KZn2Zgx1to1wePI9IXF-o1iOwyruHnP7CQzsI&__tn__=%2CO%2CP-R]повідомили, що Президент Володимир Зеленський надав Гостомелю звання “Місто-герой”.
“Юрій Прилипко не дожив до цього дня про який так мріяв. Гостомель став містом”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, як раніше писала KV, 6 березня в Ірпені місцева влада була змушена відключити місто від газопостачання через попадання бойового снаряда у газопровід.
Читайте: Уряд Польщі не хоче надавати Україні винищувачі
Фото: соцмережіКиевVласть
Вікторія Білоус
Інформація про загибель голови Гостомельської громади Юрія Прилипка, яку два дні тому спростували, на жаль, виявилась правдою. Він загинув, коли разом із волонтерами розвозив їжу та ліки жителям громади. Його та двох волонтерів – Руслана Карпенка та Івана Зорю, застрелили окупанти.
Про це KV стало відомо із =AZWGaduX0uR3LN3yoZE240z-YKur-7zrED490UMVlx2zB3GZmeWrp8AdkHUqQvzSYsB9SziS5bCl8GI1mqdC0QWkxreb_vtVUbGuTzze6nV2bvW365Nhvile1RSGfgYkyiaP3Ie_vZgCEKhceceUbcgx&__tn__=%2CO*F]повідомлення Гостомельської селищної ради.
“Голова Гостомельської громади Юрій Ілліч Прилипко загинув, роздаючи хліб голодним і ліки хворим, втішаючи згорьованих і розраджуючи зневірених. За це його разом з побратимами Русланом Карпенком і Іваном Зорею застрелили окупанти. Помер, як жив. Кожен з нас не раз чув ці слова і здебільшого сприймав їх як чергову малозначущу ритуальну фразу. А даремно. Смерть оголює людську суть перед судом Всевишнього. Стирає все напускне, придумане, малозначуще, залишаючи найцінніше. Якщо, звичайно, воно є. У Прилипка було. Найчастіше його називали Іллічем. І вороги, і друзі. Він не був ні святим, ні праведним. Але він не був ні скнарою, ні пихатим чи зарозумілим. Міг і на три букви послати, але нікому, ніколи не відмовляв у допомозі. І друзям і недругам, якщо бачив, що це дійсно таки необхідно. Він був Іллічем, якого любили чи недолюблювали, але кожен знав, що у найскрутнішу хвилину не відштовхне і не відмовить. Ніхто його не змушував іти під кулі окупантів. Міг як і сотні інших пересидіти в погребі. І хто б дорікнув!? Але на нього чекали, на нього сподівалися, в нього вірили. І він зробив свій вибір. Помер за громаду, помер за Гостомель, помер як герой. Вічна пам’ять і наша вдячність. З огляду на ситуацію, неможливо запросити на поховання, просто згадайте і помоліться”, – написали у селищній раді.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також у селищній раді =AZUeRXRaUoDVUL0TwSBpiEHkQIbBQZfOb0uP8p50cNQvMBuj_eCHhmoNvTIxJHwps4HXWVw6VZqmElf8Fip7MEVXL5a3nFeIjwyuLafpuu7uRW3Wvo5KZn2Zgx1to1wePI9IXF-o1iOwyruHnP7CQzsI&__tn__=%2CO%2CP-R]повідомили, що Президент Володимир Зеленський надав Гостомелю звання “Місто-герой”.
“Юрій Прилипко не дожив до цього дня про який так мріяв. Гостомель став містом”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, як раніше писала KV, 6 березня в Ірпені місцева влада була змушена відключити місто від газопостачання через попадання бойового снаряда у газопровід.
Читайте: Уряд Польщі не хоче надавати Україні винищувачі
Фото: соцмережіКиевVласть
Вікторія Білоус
Вернуться назад