Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опинилося в центрі критики з боку Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (ТСК ВР) з розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. У ТСК заявляють, що НАЗК не спроможне якісно опрацьовувати масив декларацій та забезпечувати належний контроль.
Про це КВ стало відомо з чергового засідання ТСК ВР з розслідування можливих фактів корупції або повʼязаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади, яке відбулося сьогодні.
Комісія заслухала голову НАЗК Віктора Павлущика та висловила низку принципових зауважень до роботи цього антикорупційного органу.
“Такої системи декларування нема ніде: вона заплутана, недружня до користувача й фактично штовхає добросовісних людей на помилки. НАЗК у нинішньому вигляді не справляється з перевірками. За даними самого агентства, станом на березень 2025 року подано майже 627 тис. декларацій. Уявіть, скільки часу та фахівців потрібно, щоб якісно опрацювати кожну з них. Чи має відомство на це ресурси? Сумніваюся. Саме тому ми бачимо тотальну неефективність”, – заявив голова ТСК Сергій Власенко.
Окремий акцент – недостатність перевірок декларацій співробітників правоохоронних органів. За даними, озвученими на засіданні, щодо працівників НАБУ за рік проведено лише одну повну перевірку декларації, а перевірки співробітників САП взагалі є поодинокими та несистемними.
За словами Власенка, комісія готує пропозиції щодо оновлення правил е-декларування та пов’язаних процедур контролю.
“Будемо ініціювати законодавчі зміни, які спростять подання декларацій, запровадять ризикорієнтований підхід, унеможливлять дублювання перевірок та забезпечать пріоритетну перевірку декларацій співробітників правоохоронних органів”, – додав він.
У ТСК також звертають увагу на технічні та процедурні вади реєстру декларацій, відсутність прозорих строків й пріоритизації перевірок. На думку комісії, це підриває довіру до інституції та гальмує антикорупційну політику. Наслідки, наголошують у ТСК, відчутні й для бізнесу з інвесторами, адже через зростання комплаєнс-витрат та повільні рішення, й для громадян, адже “форма карає більше, ніж зміст”, що знижує мотивацію добросовісно декларуватися.
Сергій Власенко підкреслив, що без усунення виявлених дефектів посилення формального контролю лише підживлюватиме “пастку помилок” й далі ослаблюватиме довіру – до НАЗК, антикорупційної політики та держави загалом.
Нагадаємо, основними завданнями ТСК є, зокрема, збір, аналіз та перевірка інформації щодо можливих фактів корупції у діяльності органів прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, а також інших правоохоронних органів і судів усіх рівнів.

Фото: скрін з YouTube
КиївВлада
Олексій Алтинов