Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (на фото) пропонує Верховній Раді (ВР) “оптимізувати” процедуру виведення з ринку неплатоспроможних системних банків. На час війни пропонується націоналізувати такі банки за 1 гривню, не вливати в них капітал, а відшкодовувати акціонерам вартість акцій винятково за рахунок майбутніх російських репарацій.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (на фото) пропонує Верховній Раді (ВР) “оптимізувати” процедуру виведення з ринку неплатоспроможних системних банків. На час війни пропонується націоналізувати такі банки за 1 гривню, не вливати в них капітал, а відшкодовувати акціонерам вартість акцій винятково за рахунок майбутніх російських репарацій.
Про це KВ стало відомо з законопроекту №8069 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану”, зареєстрованого 23 вересня 2022 року головою фінансового комітету ВР Данилом Гетманцевим та його колегами по комітету. Підписуйтесь на “КиївВладу”
Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, він передбачає “оптимізацію чинної процедури виведення банку з ринку шляхом встановлення особливостей виведення з ринку системно важливого банку у разі втрати таким банком ліквідності протягом дії воєнного стану в Україні”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Згідно законопроекту, націоналізація системно важливого банку відбуватиметься через процедуру віднесення банку до категорії неплатоспроможних, однак це не потребуватиме докапіталізації з боку держави – продаж банку державі за 1 гривню буде проводитись незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу банку на день прийняття Національним банком України (НБУ) відповідного рішення.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб при цьому “не здійснюватиме зміну розміру статутного капіталу неплатоспроможного системно важливого банку, деномінацію акцій такого банку, у тому числі не буде проводити обміну грошових зобов’язань банку на акції додаткової емісії”.
Проект закону передбачає, що будь-які накладені раніше арешти, заборони, обтяження або обмеження на розпорядження на акції банку вважаються знятими, розпочаті раніше виконавчі провадження щодо акцій банку вважаються припиненими, а необхідні для передачі права власності на акції державі погодження або дозволи вважаються отриманими.
А “відшкодування вартості акцій акціонерам (у разі її перевищення 1 грн за висновком аудиторської компанії) буде можливим тільки після компенсації збитків державі Україна від російської федерації і виключно за рахунок таких коштів”.
Читайте: На позачерговій сесії Київрада не створила Муніципальний банк
“Економічна правда” відзначає, що згідно законопроекту Гетманцева і колег “у ході націоналізації держава не буде проводити процедуру бейл-ін – обміну зобов’язань банку перед пов’язаними з ним особами на додаткові акції банку. Такі зобов’язання банку (наприклад, депозити його власника) будуть просто анульовано, а самі кошти зараховано до доходів та капіталу установи.
Цікаво, що таку ж долю автори законопроєкту підготували не лише для депозитів пов’язаних з банком осіб, але й для зобов’язань банку перед особами, проти яких було запроваджено міжнародні санкції.
(...) Зазначимо, що наразі до переліку системно важливих банків входять 14 українських банків, зокрема всі 4 державні банки, приватні українські банки та банки з іноземним капіталом, зокрема "Альфа-Банк". Щодо власників останнього, російських олігархів Михайла Фрідмана та Пьотра Авена було запроваджено міжнародні санкції”.
НБУ розширив перелік системно важливих банків у березні 2022 року. До переліку увійшли “А-Банк”, “Альфа-Банк”, “Кредобанк”, “ОТП Банк”, “Ощадбанк”, “АБ Південний”, “ПриватБанк”, “ПУМБ”, “Райффайзен Банк”, “ТАСкомбанк”, “Укргазбанк”, “Укрексімбанк”, “УкрСиббанк”, “Універсал Банк”.
Читайте: Як НБУ на чолі з Кирилом Шевченко знищує страховий ринок України
Фото: "ЕП"
КиївВлада
Олексій Ігнатьєв